Реформування земельних відносин
Публічна інформація
Землеустрій та охорона земель
Державний земельний кадастр
Ринок та оцінка земель
Експертиза
Державні закупівлі
Запобігання проявам корупції
Юридична служба
Звернення громадян
Кадрова політика
  • Запитання та відповіді
  • Зворотній зв'язок
  • Адміністративні послуги
  • Івано-Франківська регіональна філія ДП "Центр ДЗК"
  • ДП "Івано-Франківський інститут землеустрою"
  • Громадська Рада
  • Інтерактивний пошук

    Корисні посилання

    dazru gov ua

    kmu gov ua

    president gov ua

    rada gov ua

    minagro gov ua

    if gov ua

    orada if ua

    zemreforma info

    nads gov ua

    banner VISNUK

    Начальник Головного управління Володимир Боднарчук взяв участь у колегії обласної прокуратури | Друк |
    П'ятниця, 26 квітня 2013, 14:31

    prokyratyraНачальник Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківській області Боднарчук Володимир Дмитрович 26 квітня 2013 року взяв участь у засідання колегії прокуратури області з порядком денним: “Стан захисту інтересів громадян та держави в сфері земельних відносин” та доповів про стан земельної реформи у регіоні.

     
    Що саме собою являє публічна кадастрова карта? І яким чином вона може допомогти населенню Прикарпаття?

     

    Держземагентство України з початку 2013 року відкрило вільний доступ до публічної кадастрової карти. Інформація про земельні ділянки в межах України – в он-лайн режимі на oфіційному веб-сайті Держземагентства.

    Насамперед загальнодоступною є інформація про межі і розміри ділянки, форму власності та цільове призначення. При цьому персональних даних власників або орендарів земельної ділянки у загальному доступі не внесено. Адже це суперечить закону про захист персональних даних.

    Параметри об’єктів планується також доповнити даними про нормативну грошову оцінку земель та якість ґрунтів.

    Крім цього, система наділена низкою стандартних функцій – вимірювання відстані або площі земельного наділу, сервіс пошуку.

    Щоб знайти на карті свій наділ, треба ввести кадастровий номер у пошукову систему. Шукати необхідні наділи можна також через фільтри – область, район, населений пункт.

    Експерти Світового банку у висновках щодо результатів перевірки запровадження Державного земельного кадастру в Україні в рамках спільного проекту відзначили унікальність зворотного зв’язку стосовно виправлення помилок. Як і передбачалося, електронна система містить неточності та похибки. Фахівці органів земельних ресурсів вводили в кадастр велику кількість даних, які досі були лише у паперовій формі. Багато помилок вдалося виправити в автоматичному режимі. Однак ретельна і довготривала робота над помилками ще попереду. З локальних систем вже завантажено понад 15 млн паперових документів, значна їх частина містить технічні, типологічні, семантичні або логічні помилки.

    Отож, не виключені випадки, коли після введення кадастрового номера в пошукову систему власник не виявить своєї ділянки або знайде її не в тому місці, де вона знаходиться в натурі. Усі передові країни світу пройшли тернистим шляхом виправлення помилок. Доведеться здолати його і нам. Держземагентство закликає власників земельних ділянок у разі виявлення якихось неточностей, похибок та помилок звертатись до органів земельних ресурсів для швидкого їх усунення.

    Якщо власник земельного наділу, маючи на руках кадастровий номер, не може знайти свою земельну ділянку або він виявив якісь невідповідності, можна швидко і просто скористатися “зворотним зв’язком”.

    Такий лист буде прирівнюватися до офіційного і пересилатиметься у відповідні територіальні органи земельних ресурсів. Для цього громадянину спочатку доведеться внести до електронної заяви відомості, які ідентифікують особу.

    Отже кожен мешканець нашої області в якого є державний акт на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером чи вже свідоцтво про право власності на нерухоме майно може знайти свою ділянку на Публічній кадастровій карті та у разі виявлення помилки чи відсутності земельної ділянки на карті звернутись до органів Держземагнтства за тел. 8 800 502 528 або скориставшись послугою зворотнього зв’язку на веб-сайті самої публічної кадастрової карти http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta .

    Що робити тим громадянам, які на сьогодні не отримали державних актів на земельні ділянку?

     

    Фактично, громадянам необхідно провести землевпорядні роботи і зареєструвати свою земельну ділянку, як об'єкт, у Національній кадастровій системі – в органах Держземагентства, а право на неї – у територіальних органах Мін'юсту і отримати відповідне посвідчення права власності на земельну ділянку, згідно нової форми, яким з 01.01.2013 є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

    Чи є чинними державні акти на земельні ділянки, які зареєстровані і видані фізичним та юридичним особам до 01.01.2013 року?

     

    Державний акт може залишатися у власника на руках необмежений час як чинний документ допоки з земельною ділянкою не буде вчинено нотаріальних дій, зокрема на підставі договорів, які укладаються у нотаріуса (договір купівлі-продажу земельної ділянки) чи видачі відповідних свідоцтв на спадщину.

    Як саме змінилися умови реєстрації прав власності на земельну ділянку?

     

    Органами державної реєстрації прав здійснюватиметься “первинна” реєстрація речових прав на нерухоме майно ( новозбудованих будинків, квартир у новобудовах або новосформованих земельних ділянок), а також усіх прав на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року. Орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна реєструватиме відповідні права та видаватиме свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

    Нотаріусами реєструватиметься перехід права власності на нерухоме майно, тобто, здійснюватиметься “вторинна” державна реєстрація нерухомості. При посвідченні договорів купівлі-продажу, міни, дарування нерухомого майна та земельних ділянок, набуття права власності на успадковану нерухомість тощо нотаріус здійснюватиме одночасно процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості до Реєстру нотаріус вноситиме практично “день у день”. Буде забезпечене функціонування цієї процедури за принципом “єдиного вікна”, коли нотаріус особисто здійснюватиме державну реєстрацію та видаватиме витяги з Реєстру.

    Чому у 2013 році не можна отримати державний акт на земельну ділянку?

     

    З 01.01.2013 року повноваження територіальних органів Держземагенства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припинилися.

    Законом України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що земельні ділянки - нерухоме майно і речові права (виникнення, припинення і перехід) та обтяження на нього підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка з 01.01.2013 здійснюється Укрдержреєстром, що реалізує свої повноваження через структурні підрозділи Мін'юсту і речові права на земельні ділянки реєструються в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Тобто, у 2013 році державні акти про право власності на земельну ділянку не видаються. Їх замінили свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які видаються органами державної реєстрації прав, які реєструють речові права на земельні ділянки (виникнення, припинення і перехід) та обтяження на них.

    РОЗПОДІЛЕНІ ЧАСТКИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО ВІДВЕДЕНА ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ БАГАТОКВАРТИРНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ОКРЕМО ВЛАСНИКАМИ КВАРТИР ПРИВАТИЗОВУВАТИСЯ НЕ МОЖУТЬ

    Відповідно до статті 126 Зе­мельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, коли земельна ділянка набувається у власність на вторинному ринку за ци­вільно-правовою угодою або успадковується.

    Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового при­значення, посвідчується цивіль­но-правовою угодою щодо від­чуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановле­ному законом, у разі набуття пра­ва власності на земельну ділянку за такою угодою та/або свідоц­твом про право на спадщину.

    Крім того, вже в котре звертаємо увагу на неможливість приватизації окремої земельної ділянки для об­слуговування частини будинку (квартири). Чинним Земельним кодексом передбачена можливість безоплатної приватизації земельної ділянки для розміщення і обслуго­вування житлового будинку (ціло­го) незалежно від кількості співвласників цього будинку. Квартира — частина житлового будинку. Таким чином, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в межах, передбачених стат­тею 121 Земельного кодексу Укра­їни, можливо отримати у спільну власність усіх співвласників цього будинку (власників квартир). У ви­падку, коли рішенням суду було визначено частку земельної ділянки кожному власнику квартири цього будинку, земельна ділянка передається відповідно у спільну часткову власність із визначенням у тому числі і в натурі (на місцевості) цих часток. Ще раз наголошуємо, що це частки однієї земельної ділянки, а не окремі земельні ділянки.

     

    Землевпорядний віник №1 2012

     

     

    ЯКЩО ОРЕНДАРЯ ЗАСУДЖЕНО ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ЗА ПЕВНИХ УМОВ ДОГОВІР ОРЕНДИ МОЖНА ПРИПИНИТИ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ

    Частиною другою статті 7 Закону раїни «Про оренду землі» вста­влено, що у разі засудження фізичної особи-орендаря до позбав­лення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім'ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких — до осіб, які викорис­тали цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. Відповідно до статті 31 цього ж закону договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7, від ви­конання укладеного договору оренди земельної ділянки. Якщо жодна із вищеозначених осіб не виявила бажання проводити фермерську діяльність, зокрема не звернулася із відповідною заявою до орендодавця землі (райдержадміністрації), договір оренди може бути припинений в односто­ронньому порядку.

    Разом з тим, необхідно витрима­ти певну процедуру, зокрема:

    1. Встановити, що земельна ділян­ка, яка надана в оренду для ведення фермерського госпо­дарства не використовується за цільовим призначенням. Для цього інспекція з контролю за використанням і охороною землі має провести обстеження земельної ділянки і надати до райдержадміністрації матеріали такого обстеження.

    2. Голова райдержадміністрації приймає розпорядження про припинення договору оренди земельної ділянки.

    3. Необхідно звернутися до район­ного відділу земельних ресурсів з проханням зняти з реєстрації договір оренди земельної ді­лянки, дія якого припинена роз­порядженням.

     

    Землевпорядний віник №1 2012

     

    Зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у приватній власності

    Зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, здійснюється від­повідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502.

    Так, пунктом 2 Порядку встановлено, що зміна цільово­го призначення земельної ділянки проводиться за подан­ням заяви її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

    До заяви мають додаватися:

    -          копія державного акта на право власності на земельну ділянку;

    -          для громадянина — власника земельної ділянки — копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким ви­даний та місце проживання);

    -          документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;

    -          обгрунтування необхідності зміни цільового призна­чення земельної ділянки із зазначенням її розміру. Рада розглядає заяву і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення.

    Кожний власник самостійно має:

    -          звернутися до місцевої ради із заявою про зміну цільо­вого призначення своєї земельної ділянки;

    -          отримати дозвіл місцевої ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'яз­ку із зміною її цільового призначення;

    -          замовити виготовлення такого проекту землеустрою землевпорядній організацій, яка має ліцензію на про­ведення землевпорядних робіт;

    -          подати раді на затвердження цей проект землеустрою.

    Рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, відповідно до частини першої статті 123 Земель­ного кодексу України, приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

    Після затвердження місцевою радою проекту землеуст­рою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення про зміну її цільового призначення, власник та­кої ділянки має отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку з уже зміненим цільовим призначенням.

     

    Землевпорядний віник №1 2012

     

    Встановлення і зміна меж

    Відповідно до частини другої статті 173 Земельного ко­дексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і зміню­ються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунту­вання їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

    Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних творень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і міни меж відповідних адміністра­тивно-територіальних утворень.

    Згідно із статтею 176 Земельного кодексу України межі адміністративно-територіальних утво­рень посвідчуються державним актом України.

    Форма та порядок видачі дер­жавного акта України на межі адміністративно-територіального утворення встановлюються Вер­ховною Радою України.

    Проте, діючими на сьогодні нормативно правовими актами не затверджено форму та порядок видачі державних актів України на межі адміністративно-тери­торіальних утворень.

    У свою чергу, відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відпо­відно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

    Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

    Крім того, Методичними реко­мендаціями з розробки проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту, затверджених наказом Держкомзему від 10 липня 2008 р. № 165, вста­новлено, що межі населеного пункту зазначаються на картах (планах) таких масштабів, які є прийнятними для точного встанов­лення їх місця розташування, в разі необхідності — на окремих вклад­ках більш крупного масштабу.

    Встановлення меж населеного пункту вважається таким, що відбулося, після встановлення меж в натурі (на місцевості) та внесення відомостей до держав­ного земельного кадастру.

    Таким чином, межі населеного пункту вважаються встановлени­ми, а органи місцевого самовряду­вання набувають права розпоря­джатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених про­ектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх те­риторій, після встановлення (вине­сення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межови­ми знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державно­го земельного кадастру (АС ДЗК).

    Також слід зазначити, що згідно із частиною першою статті 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і змі­ну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за по­данням Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

     

    Землевпорядний віник №1 2012

     

    Щодо погодження документації із землеустрою територіальними органами земельних ресурсів у разі закінчення строку дії ліцензії.

    З метою захисту конститу­ційних прав на землю гро­мадян та, враховуючи їх чисельні скарги на не­добросовісні дії суб'єктів господа­рювання, які здійснюють свою го­сподарську діяльність у сфері землеустрою, для запобігання зло­вживання посадовими особами те­риторіальних органів земельних ресурсів при погодженні докумен­тації із землеустрою, розробленою суб'єктом господарювання, у яко­го закінчився строк дії ліцензії на виконання цих робіт, Держземагентство України в межах наданих повноважень повідомляє про таке.

    Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місце­вого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Консти­туцією та законами України.

    Відповідно до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України для розгляду питань, пов'язаних з по­годженням документації із земле­устрою, в районах та містах облас­ного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До повнова­жень Комісії, до складу якої, зокрема, входять уповноважені представники районного (місько­го) органу земельних ресурсів, на­лежить забезпечення погодження документації із землеустрою від­повідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

    Закон України «Про земле­устрій» (далі — Закон) відносить до робіт із землеустрою — обстежувальні, вишукувальні, топогра­фо-геодезичні, картографічні, проектні та проекти о-вишуку­вальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

    Відповідно до положень статті 4 Закону, суб'єктами землеустрою є: органи державної влади та органи місцевого самоврядування; юри­дичні та фізичні особи, які здій­снюють землеустрій; землевлас­ники та землекористувачі.

    Згідно з вимогами статті 22 За­кону землеустрій здійснюється на підставі:      а) рішень органів вико­навчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевлас­никами і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

    Як зазначає стаття 26 Закону розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідно­сини замовників і розробників документації із землеустрою регу­люються законодавством України і договором.

    Положеннями статті 29 Закону визначені загальні вимоги до змісту документації із землеуст­рою, зокрема, документація із землеустрою включає в себе текс­тові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встанов­лені завданням на розробку відпо­відного виду документації.

    При цьому, статтею 30 цього Закону визначено, що погоджен­ня і затвердження документації із землеустрою проводиться в по­рядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

    Інструкцією про порядок скла­дання, видачі, реєстрації і збе­рігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимча­сового користування землею (у то­му числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверд­женою наказом Держкомзему України від 04.05.1999 р. № 43, визначено порядок складання правовстановлюючих документів на землю. Зокрема, роботи зі скла­дання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлен­ня) в натурі        (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обме­жень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 «Про затвердження Тимчасового поряд­ку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці» визна­чено процедуру присвоєння када­стрового номера земельній ділянці та внесення відповідних даних до державного реєстру земель.

    Відповідно до вимог пункту 11 згаданого Тимчасового порядку для визначення кадастрового но­мера земельної ділянки розробник документації із землеустрою подає до територіального органу Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки — заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; документацію із землеустрою; файл обміну даними про результати робіт із земле­устрою в електронному вигляді. При цьому, в разі прийняття Центром кадастру за результатами проведення перевірки докумен­тації із землеустрою та обмінного файла і процедури приймання обмінного файла негативного висновку, Центр кадастру повер­тає до територіального органу Держкомзему документацію із землеустрою та обмінний файл згідно з актом приймання-передачі для доопрацювання і проведення повторної перевірки.

    Територіальний орган Держкомзему залучає у разі потреби розробника документації із земле­устрою для доопрацювання такої документації та обмінного файла.

    З огляду на вище викладене, Держземагентство України вва­жає, що в разі закінчення строку дії ліцензії, для виконання робіт із землеустрою, в т.ч. й погодження такої документації у встановлено­му порядку, суб'єктам господарю­вання необхідно отримати нову ліцензію на провадження господарської діяльності із землеустрою згідно з чинним законодавством або заключити договір із суб'­єктом господарювання, який має ліцензію на проведення зазначе­них робіт для подальшого виконання робіт із землеустрою від­повідно до договірних зобов'я­зань із замовниками.

    При цьому зазначаємо, коли строк дії ліцензії, виданої суб'єк­ту господарювання на проваджен­ня господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою закінчився та (або) ліцензія ану­льована в установленому порядку, то відносини між таким суб'єк­том господарювання і замовни­ками регулюються чинним цивіль­ним та господарським законодав­ством.

     

    Землевпорядний віник №1 2012

    Дізнатись відповіді на ці та інші запитання
    powered by SM FAQ